Перспективи розвитку аграрного комплексу України залежать від формування правил гри. На жаль, чинна влада, на рівні парламенту та уряду, спрямувала усі свої зусилля не на розвиток ринку, а на його перерозподіл між новими кланами, як українськими, так і іноземними. Як висновок, аграрна галузь розвивається в кращому випадку паралельно з діями влади, а частіше – супроти ії діям. Експорт сільгосппродукції в нормальних умовах є процесом продажу надлишків вирощеної продукції, а не самоціллю. Багатою є держава з високим рівнем переробки і великим обсягом споживання продуктів харчування всередині країни.
Григорий Калетник, председатель Крестьянского союза Украины:
Більшу половину у структурі експорту сільськогосподарської продукції складає сировина. Це означає, що автори такого надмірного продажу сировинних ресурсів працюють на покращення ефективності іноземних підприємств, створення за кордоном додаткових робочих місць та формування значних прибутків закордонних підприємств. Навіть школярам відомо, що додана вартість створюється при переробці сировини. Тобто чим більше продається сільгосппродукції у вигляді сировини, тим згубніше це діє на розвиток національної економіки. Наприклад, США експортують 10-15% від валу зерна, Україна – 40-47%. Нинішній курс керманичів аграрного сектору закриває всілякі перспективи розвитку вітчизняного сільського господарства і відкриває можливість використовувати український аграрний потенціал іноземним фірмам та корпораціям. Щоб збільшити частку сільськогосподарської продукції на світових ринках, необхідно замінити постачання сільськогосподарської продукції у вигляді сировини на постачання сільськогосподарської продукції у вигляді продуктів переробки. Тобто замість зерна необхідно продавати на світові ринки м'ясо, ковбаси, сири, масло, насіння і т. д.
Аминат Сулейманова, управляющий партнер юридической фирмы AGA Partners:
Украина действительно является одним из мировых лидеров по экспорту агропродукции. Мы – мировая житница и важнейший фактор продовольственной безопасности человечества. При этом поразительно, что все это происходит не благодаря, а вопреки. Вопреки неразберихе с возмещением НДС, вопреки мораторию на продажу сельхозземель и невозможности эффективно управлять земельным банком, вопреки отсутствию господдержки АПК и возможности привлекать финансирование дешевых европейских банков. Наши экспортеры пережили несколько историй квотирования. При этом они не просто живы, они растут, развиваются и тянут вверх экономику, общество и страну. Безусловно, аграрный комплекс будет расти и развиваться, если власть не сделает чего-то такого из ряда вон выходящего, способного его подкосить. Мешают Украине для усиления ее позиций те вещи, которые я перечислила выше, а также отсутствие понимания мировых торговых правил, которые в подавляющем большинстве регулируются международным или английским правом. Здесь наши украинские экспортеры нередко попадают впросак и зачастую боятся выходить самостоятельно на мировой торговый рынок, а продают продукцию посредникам в виде крупных транснациональных трейдеров, которые и снимают все сливки.
Денис Марчук, заместитель председателя Аграрной партии:
На сьогоднішній день аграрна галузь є локомотивом економіки України і забезпечує 40,2% від загального обсягу національного експорту. Проте радість від експортного потенціалу української «аграрки» применшує той факт, що експорт на 70% формується із сировинної продукції. Тобто продукції із найменшою доданою вартістю. Із загальної суми в $10,4 млрд експортованої аграрної продукції за три квартали цього року зернових культур експортовано на $4,2 млрд, олії – на $2,7 млрд. Таким чином, існуючий характер експорту в аграрному секторі економіки можна визначити як експорт низького типу. Говорячи про збільшення частки України на світовому ринку сільгосппродукції, необхідно виходити з розуміння, що експорт будь-якої країни формується не тільки міжнародним попитом, а й особливостями розвитку національної економіки, яка в Україні носить сировинний характер. Зважаючи, що ринки сировинної продукції є волатильними і дають найменше доданої вартості, перед нами стоїть завдання створити умови, за яких українським сільгоспвиробникам буде вигідно розвивати власну переробну промисловість. Йдеться передусім про збереження спецрежиму ПДВ для сільгоспвиробників, захист українського виробника від рейдерства, зниження відсоткової ставки за кредитами.
Александр Деркач, совладелец холдинга «Молочный альянс»:
Перспективы у нас хорошие. Продовольствие всегда будет в цене. Много уже сделано. Основная масса сельхозпродукции производится в крупных хозяйствах. Очень большие инвестиции от внутреннего инвестора. Прекрасные перерабатывающие мощности. Чтобы еще больше поднять, надо быстрее вводить продажу земли. Тогда придет серьезный иностранный инвестор. Кроме того, надо помогать компаниям, которые занимаются углубленной переработкой, продвигать свою продукцию на экспорт. Это другие цены, другие продажи, другие поступления в бюджет.
Джерело: Большой Киев. "А как бы нам еще больше нарастить експорт?": http://bigkiev.com.ua/content/kak-nam-eshche-bolshe-narastit-eksport