19 травня президент Вінницького національного аграрного університету Григорій Калетнік взяв участь у круглому столі «Аграрна освіта: очікування бізнесу», який відбувся в Києві.

На заході були присутні президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова,  Ігор Будько – представник департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України, Вадим Бодаєв – віце-президент компанії AgroGeneration”, герой України, директор ТОВ «Агрофірма «Маяк»» Тетяна Корост, представник компанії «Кернел» Наталія Петрова, віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Шеремета, директор ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» Дітріх Трайс, в.о. директора ДУ «НМЦ «Агроосвіта» Тетяна Іщенко, проректор з навчальної і виховної роботи НУБіП, професор Сергій Кваша, представники Вінницького національного аграрного університету, Сумського аграрного університету та інших аграрних вишів України.

Представники аграрного бізнесу, органів державної влади, профільних аграрних асоціацій та науковці аграрних вузів обговорили питання стану, проблем та перспектив аграрної освіти, її відповідності вимогам ринку праці, готовність бізнесу брати участь у її підтримці та підготовки університетів до практики в сільськогосподарському виробництві.  

"Проблема аграрної освіти актуальна для усіх аграрних компаній в Україні, і особливо це стосується спеціалістів середньої ланки. Якщо взяти рівень звичайних спеціалістів виробничих спеціальностей: механізаторів, зоотехніків, доярок, агрономів, то тут у нас виникають величезні проблеми. Вони пов’язані не тільки з тим, що у нас дуже слабка і нерозвинена сільська інфраструктура і молодь не хоче повертатися в село. 

Держава на сьогодні не готова в повному обсязі фінансувати освіту і науку.

Колись на державних дослідних станціях, дослідних господарствах університетів  були найновітніші зразки техніки, обладнання, випробовувались новітні технології та препарати, насіння. А сьогодні здобуття практичних навичок студента є абсолютно проблемним. Тому тепер потрібно  знайти таку базу в особі успішного агробізнесу в Україні. Для цього необхідно налагодити тісну співпрацю та взаємодію між навчальними закладами і реальним бізнесом.

Більшість випускників намагаються стати студентами (тільки 20% хочуть отримати робочі спеціальності) і це не співпадає із потребами агробізнесу, якому потрібні хороші трактористи, механізатори.

Для прикладу, в США бакалаврами і магістрами стають тільки 33% випускників, в Україні - 80% молодих людей.

Сьогодні аграрії зіткнулися із проблемою оподаткування (скасування спецрежиму, підняття плати за землю тощо). А рівень фінансування університетів сьогодні такий, що скоро не буде дискусій кого готувати, потрібно піднімати питання де готувати.

Оскільки коштів у держави нема, то бізнес має інтегруватись в процес підготовки кадрів і не лише вимагати переглянути програму підготовки майбутніх спеціалістів, диктуючи які предмети їм потрібно вивчати, а які не потрібно. А сприяти фінансуванню для отримання висококласного фахівця всіх категорій. 

Ще однією гострою проблемою є проходження практик і подальше працевлаштування випускників аграрних вишів.

Так само і органи влади, профільних міністерств та відомств мають долучатись до обговорення шляхів виходу із даної ситуації. У нас нема на державному рівні сформованої політики підготовки майбутнього фахівця АПК. 

Сьогодні потрібно створювати центри консультацій для фермерів, особистих селянських господарств, об’єднуватись у консорціумні форми – декілька університетів і бізнес-партнерів, які будуть надавати майданчики для практичних навиків і працювати над програмами підготовки спеціалістів АПК. Це американський досвід, який передбачає, що такі консорціуми в подальшому набудуть корпоративних прав. Цю концепцію представники іноземного бізнесу, асоціацій та університетів намагаються втілити в життя та перевірити на життєздатність", - зазначив Григорій Миколайович під час виступу.