Шановні українці, дорогі мої земляки!

9 листопада — День української писемності та мови.

Не перший рік ми відзначаємо це свято, але сьогодні воно набуло особливого контексту. Багатостраждальний український народ завдяки мові, вірі, патріотизму вцілів у буревіях історії на світовій політичній та й географічній картах. Солов'їна українська мова була і залишається душею нації, її генетичним кодом. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора, чиї літописи є дорогоцінними реліквіями історії, науки, літератури та культури, які й сьогодні вражають глибиною і мудрістю;  шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка та багатьма іншими видатними українцями. Ми, нащадки наших величних попередників, по праву пишаємось своєю історією, традиціями, культурними надбаннями і милозвучною мовою.  Тому держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити  все для того, аби престиж її зростав, вона міцніла й розвивалася. Разом із мовою, ми маємо дбати про мир на нашій  благодатній землі та добробут її працелюбних українців.

А в День української писемності та мови дозвольте привітати Вас, мої друзі, і побажати, аби материнське слово було для всіх нас оберегом. Щастя Вам, добра, миру, нових здобутків в ім’я України!