12 грудня 2014 року відбулося засідання Загальних зборів Національної академії аграрних наук України.
12 грудня 2014 року відбулося засідання Загальних зборів Національної академії аграрних наук України. В роботі Загальних зборів взяли участь: президент НААН Газдало Я. М., народні депутати України - Заболотний Г.М., Козаченко Л.П., заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Сень О.В., представники галузевих академій України, профільних відомств, ректори аграрних вищих навчальних закладів.
Із доповіддю «Про порядок формування тематики наукових досліджень НААН на 2016-2020 рр. та першочергові завдання аграрної науки на перспективу» виступив президент НААН Ярослав Гадзало.
З науковою доповіддю «Про Концепцію розвитку сільськогосподарського землекористування сільських територій» виступив член-кореспондент НААН Третяк А.М.
В обговоренні доповіді взяли участь заступник Міністра АПК Олександр Сень, академіки НААН: Балюк С.А., Роїк М.В., Бусол В.О., Даниленко А.С., Прістер Б.С., член-кореспондент НААН Черенков А.В., Найдьонова В.О. і Скоцик В.Є.
У своєму виступі народний депутат України, заступник Голови Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Заболотний навів приклад моделі економічного розвитку, яка діє у Вінницькому національному аграрному університеті. Ця модель дає зрозуміти, що є базою для ефективного виробництва і зображена у вигляді хреста, складовими якого є виробничий, інтелектуальний, інноваційний, фінансовий та кадровий потенціал.
"Найголовніше – це кадри. Коли є кадри, вони зобов’язані мати сильний інтелект. Якщо це сформовано, то інтелектуальні кадри спрямовують свою діяльність на виробництво (ферма, поле, завод, фабрика). У такому випадку, коли є кадри, є інтелект – обов’язково прийде інновація. А через інновацію завжди заходять фінанси. Саме за таким підходом готує кадри ВНАУ і, безперечно, результат не заставить довго на себе чекати.", - зазначив Григорій Михайлович.
Президент ВНАУ, академік НААН Григорій Калетнік вважає, що при формуванні тематики наукових досліджень НААН потрібно виходити з суспільної значимості й прогнозів глобального характеру пізнання та враховувати спрямування їх у практичну площину, стимулюючи таким чином реальну інноваційність, із конкретним визначенням і наступним контролем сфери прикладання.
"Слід відійти від давно культивованого принципу планування наукових досліджень на кшталт «наука для науковців і для науки».
Аграрна наука повинна першочергово зафіксувати у своїх планах такі завдання, що випливають із довгострокових пріоритетів розвитку держави, суспільства й сільськогосподарської галузі. Вирішення цих завдань у своїй результативності повинно забезпечити вагомий соціально-економічний позитив, інноваційну спроможність та інвестиційну привабливість, стабільність виробництва і сталий розвиток сільських територій", - зауважив Григорій Миколайович.
Із доповіддю «Про порядок формування тематики наукових досліджень НААН на 2016-2020 рр. та першочергові завдання аграрної науки на перспективу» виступив президент НААН Ярослав Гадзало.
З науковою доповіддю «Про Концепцію розвитку сільськогосподарського землекористування сільських територій» виступив член-кореспондент НААН Третяк А.М.
В обговоренні доповіді взяли участь заступник Міністра АПК Олександр Сень, академіки НААН: Балюк С.А., Роїк М.В., Бусол В.О., Даниленко А.С., Прістер Б.С., член-кореспондент НААН Черенков А.В., Найдьонова В.О. і Скоцик В.Є.
У своєму виступі народний депутат України, заступник Голови Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Заболотний навів приклад моделі економічного розвитку, яка діє у Вінницькому національному аграрному університеті. Ця модель дає зрозуміти, що є базою для ефективного виробництва і зображена у вигляді хреста, складовими якого є виробничий, інтелектуальний, інноваційний, фінансовий та кадровий потенціал.
"Найголовніше – це кадри. Коли є кадри, вони зобов’язані мати сильний інтелект. Якщо це сформовано, то інтелектуальні кадри спрямовують свою діяльність на виробництво (ферма, поле, завод, фабрика). У такому випадку, коли є кадри, є інтелект – обов’язково прийде інновація. А через інновацію завжди заходять фінанси. Саме за таким підходом готує кадри ВНАУ і, безперечно, результат не заставить довго на себе чекати.", - зазначив Григорій Михайлович.
Президент ВНАУ, академік НААН Григорій Калетнік вважає, що при формуванні тематики наукових досліджень НААН потрібно виходити з суспільної значимості й прогнозів глобального характеру пізнання та враховувати спрямування їх у практичну площину, стимулюючи таким чином реальну інноваційність, із конкретним визначенням і наступним контролем сфери прикладання.
"Слід відійти від давно культивованого принципу планування наукових досліджень на кшталт «наука для науковців і для науки».
Аграрна наука повинна першочергово зафіксувати у своїх планах такі завдання, що випливають із довгострокових пріоритетів розвитку держави, суспільства й сільськогосподарської галузі. Вирішення цих завдань у своїй результативності повинно забезпечити вагомий соціально-економічний позитив, інноваційну спроможність та інвестиційну привабливість, стабільність виробництва і сталий розвиток сільських територій", - зауважив Григорій Миколайович.
