В Україні продовжують активно розвиватися сільськогосподарські холдинги. Сьогодні в країні бізнес-груп з земельним банком від 50 до 532 тис. га земель сільськогосподарського призначення майже вісімдесят. Для порівняння, навіть у великих західноєвропейських країнах компаній з земельним банком більш ніж 5 тис. га одиниці. Там вважаються великими латифундіями компанії, у володінні або оренді яких знаходиться 2-3 тис. га землі.
Надмірна концентрація земельних ресурсів агрохолдингами, шляхом витіснення з ринку оренди землі певної кількості аграрних підприємств і фермерів, призводить до подальшого загострення соціальних проблем на селі, не вирішення яких протягом багатьох років все більше загострює негативні соціальні і екологічні тенденції та невдоволення селян і сільських жителів.
Агрохолдинги, як правило, - це чисто бізнесові проекти, основною метою яких є примноження капіталу їхніх засновників. Підтримка і розвиток сільської інфраструктури не входить у коло інтересів агрохолдингів.
Потрібно також зазначити, що збільшення розмірів холдингів іде за рахунок поглинання сільськогосподарських підприємств, фермерських та особистих селянських господарств, а це - втрата робочих місць для сільських жителів.
Агрохолдинги, в більшості, зареєстровані в обласних центрах та столиці, а тому не сплачують податки до місцевих бюджетів.
Відсутність сплати податків перешкоджає розвитку та утриманню сільської інфраструктури, не ремонтуються і не будуються дороги, дитячі садочки і школи, будинки культури, фельдшерсько-акушерські пункти тощо.
Тому, 6 лютого 2014 року народний депутат України Григорій Калетнік з колегами зареєстрував проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права оренди земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», (реєстр. № 4109).
Законопроект передбачає, що право оренди земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення сільськогосподарського виробництва можуть набувати суб'єкти господарювання за умови їх державної реєстрації за місцем розташування таких земельних ділянок, що дозволить забезпечити збільшення грошових надходжень до дохідної частини саме місцевих бюджетів.