18 грудня 2013 року Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік взяв участь у сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, що проходила в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків.

На сесії розглядалися та приймалися рішення з питань концептуальних засад Програми науково-організаційного та інвестиційно-інноваційного розвитку Академії, внесення змін до її установчих документів і проблем та перспектив розвитку ветеринарної науки в Україні.

У своєму виступі на засіданні сесії Григорій Калетнік поінформував присутніх про деякі питання у роботі профільного Комітету Верховної Ради України, зокрема опрацюванні державного бюджету на 2014 рік, з урахуванням підписаних між Україною і Росією угод. Розповів про ініціювання Комітетом питань щодо зменшення експорту вітчизняної сільськогосподарської сировини і необхідності подальшого розвитку переробної галузі в Україні. Він навів приклад розвитку олієжирової галузі, що стало можливим лише через встановлення експортного мита на насіння соняшника. Хоча збільшення експортного потенціалу України, загалом, є позитивним фактором, але розвиток переробної галузі надасть можливість забезпечити населення країни продукцією власного виробництва, збільшити кількість робочих місць і відрахувань до бюджетів усіх рівнів, розвивати соціальну сферу тощо. Оскільки, у даний час спостерігається стала тенденція до збільшення експорту вітчизняних товарів і послуг з низькою доданою вартістю, що може негативно вплинути на економічні показники всередині держави.

Торкаючись аспектів діяльності Національної академії аграрних наук України, членом Президії якої він є, Григорій Миколайович наголосив на необхідності заробляти кошти шляхом реалізації, насамперед, власних наукових досліджень і розробок, їх впровадженні у конкретні проекти, пов’язані з виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробки. Крім того, запропонував зосередитися на створенні центрів «закінченого циклу» де будуть поєднуватися процес підготовки кадрів для агропромислового комплексу, наукові дослідження, застосування їх на практиці, аж до реалізації готової продукції.

Також, Григорій Калетнік наголосив на необхідності покращення роботи НААН у селекційному напряму, адже доробок, що має Академія в цьому питанні досить вагомий, проте використання його в сільському господарстві країни залишає бажати кращого. А заробляють кошти на вітчизняних сільгосптоваровиробниках, зарубіжні фірми, вартість селекційного матеріалу яких, є значно дорожче українського. Так наприклад: маємо високопродуктивні сорти озимої пшениці власної селекції Одеського селекційно-генетичного інституту, Інституту фізіології рослин, інших закладів системи Академії, а купують сорти Торілд і Затен-Цюхт, що теж є високопродуктивними, але досить нестійкими в наших кліматичних умовах і коштують у рази дорожче. Або, надто дороге насіння гібридів кукурудзи, соняшника, ріпаку відомих іноземних фірм: Піонер, КВС, Ранет, Монсанто, конкурентами яких можуть стати гібриди селекції Дніпропетровського інституту пшениці, Івано-Франківського інституту хрестоцвітих, Інституту олійних культур та інших. У цьому контексті необхідно зробити «інвентаризацію» досліджень Академії задля просування їх на вітчизняний аграрний ринок.