5 грудня 2013 року Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік взяв участь у V Міжнародній конференції «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2014 року», яка була організована Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та агенцією «AgriEvent» за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Захід зібрав представників передових аграрних компаній та агрохолдингів, представників профільних державних структур, освітніх та наукових установ. Зокрема, Радник Президента України з питань агропромислового комплексу України Слаута В.А., заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Сень О.В., Президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса, Радник правління ПАТ «Креді Агріколь Банк» Жан-Жак Ерве, керівник проекту «Німецько-Український агродіалог» Ф.Зассе, професор сільськогосподарської та прикладної економіки Університету Міссурі США Вільям Майєрс та інші.

Даний захід і став плацдармом для спілкування та обговорення перспектив розвитку аграрних компаній та підприємств на 2014 рік.

Григорій Калетнік зазначив, що перспектива ведення аграрного бізнесу в Україні на 2014 рік та на майбутнє є дуже важливим питанням сьогодення. За останні роки Україна зарекомендувала себе як потужного гравця на світовому ринку продовольства. Підтвердженням цього є збільшення обсягу експорту вітчизняної сільгосппродукції: за 2012 рік Україна поставила на зовнішні ринки аграрної продукції на 18,2 млрд. доларів, що на 40 % більше, ніж у 2011 році. У поточному році доходи від експорту планують збільшити до 22 млрд. доларів.

Також, експорт продуктів харчування компенсував падіння експорту таких традиційних галузей, як металургійної та хімічної. Що показує, що аграрний сектор економіки України є не тільки важливим, а й може бути локомотивом економіки в цілому в Україні.

Подальший розвиток агробізнесу потребує якісних перетворень, спроможних забезпечити підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва та продовольчої безпеки нашої держави. Виконання такого завдання пов’язане із визначенням стратегічних орієнтирів розвитку сільського господарства, по яких буде здійснюватись державна політика у нормативно-правовому, фінансово-економічному регулюванні галузі.

Очікувані результати дають можливість оптимістично оцінювати динаміку розвитку аграрних підприємств у наступному році. Однак при прогнозуванні на майбутнє слід враховувати внутрішні закономірності функціонування і розвитку галузей аграрної сфери та можливі зміни як зовнішньоекономічного, політичного, так і нормативно-правового оточення.

Голова Комітету зауважив, що згідно опублікованих експертних оцінок Світового банку щодо загальних умов ведення бізнесу у 189 країн світу. Позитивним знаком для України є підняття на 28 позицій, а це 112 місце у даному рейтингу. За рік на 61 рейтинговий пункт покращились умови реєстрації прав власності, на 11 – доступу до кредитів, на 4 – система оподаткування, на 3 – реєстрація нових підприємств.

За темпами просування Україна випередила інших учасників, однак є значний потенціал для подальшого росту. Для порівняння, Білорусь у рейтингу зайняла 63 місце, а Росія – 92.

Акцентувалась увага на тому, що серед чинників, які матимуть негативний вплив є корупція та недоліки в системі державного управління економікою, які збільшують витрати на ведення бізнесу та створюють для підприємств нерівні правила гри. Прикладом цього є той факт, що право контролю за господарською діяльністю в України мають близько 70 органів. Кількість дозволів та ліцензій, за оцінками міжнародних та вітчизняних експертів, залишається дуже високою, а міністерства й відомства чинять опір будь-яким спробам їх скорочення.

За словами Г.Калетніка, очолюваний ним Комітет Верховної Ради України, на сьогоднішній день більше акцентує увагу на контролі за дотримання законодавства у сфері аграрного сектору та земельних відносин. До цього спонукала ситуація, коли, приймаючи цілий ряд нових законів, які мають на меті зменшити корупцію, зменшити кількість ліцензій, призводить ще до більшого удосконалення корупційних схем. Тому сьогодні необхідно приймати закони, в яких не просто прописувати норми прямої дії, а й розробити механізми застереження.

Він також поінформував учасників міжнародної конференції, що за його ініціативою найближчим часом до Верховної Ради України будуть внесенні законопроекти, які мають на меті внести рівновагу та нормальні умови функціонування всіх учасників аграрного ринку України.

По-перше, використовуючи ефективні інструменти, які запозичені з досвіду Європейських країн, зокрема Франції, пропонується обмежити розростання агрохолдингів до фантастичних розмірів. Для недопущення монополізації землекористування агрохолдингами необхідно на законодавчому рівні обмежити максимально допустиму площу орендованої землі суб’єктом господарювання, щоб агрохолдинги не використовували свої фінансові переваги з метою перерозподілу земельних ресурсів на свою користь, що сприятиме сталому розвитку усіх сільськогосподарських підприємств, як середніх сільськогосподарських виробників, так і фермерських господарств.

По-друге, на сьогодні крупні сільськогосподарські товаровиробники, маючи у користуванні значні обсяги сільськогосподарських земель, реєструючись в основну у великих містах, а то й у столиці, не переймаються виділенням коштів на розвиток соціальної інфраструктури сільських територій, справляючи податки за місцем реєстрації. Тому, пропонується запровадити механізм на законодавчому рівні, який би забезпечував сплату податків підприємствами та організаціями, які ведуть агробізнес не за місцем реєстрації їх головної компанії, а за місцем діяльності їх аграрних підрозділів – у сільській місцевості. Це дозволить сільським радам акумулювати кошти місцевих бюджетів для розвитку соціальної інфраструктури села.

По-третє, разом з Міністерством аграрної політики та продовольства України відстоюється тверда позиція щодо залишення спеціального режиму оподаткування сільгосптоваровиробників – фіксованого податку. Учасники аграрного ринку розуміють, що такий режим оподаткування має велике значення для виробників сільськогосподарської продукції, особливо для фермерських господарств. В той же час експортно-орієнтовані сільськогосподарські виробники, які своєю діяльністю порушують сівозміни і виснажують українські землі, мають бути платниками податку на загальних підставах.