22 жовтня Калетнік Г.М. взяв участь у ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Біоенергетика: вирощування біоенергетичних культур, виробництво та використання біопалива» у Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків НААНУ.Конференція проходила за участі академіків Національної академії аграрних наук України, представників Міністерства аграрної політики та продовольства України, іноземних колег із Швейцарії і США та науковців Вінницького національного аграрного університету, які мали можливість ознайомитись з навчально-науковою та практичною базою Інституту, який входить разом із ВНАУ у Всеукраїнський науково-навчальний дослідницький консорціум.
Обговорювали розвиток виробництва та споживання біопалив в Україні, ринку біопалив, його сировинну базу, технології виробництва та ефективність їх використання у зв’язку з можливістю адаптації споживачів використовувати біоенергетичні ресурси взамін викопним вуглеводням, яких, за прогнозами вчених, залишилось на 30-40 років.
Це питання є актуальним для світового товариства, а особливо для України, економіка якої на 80 % є залежною від імпорту нафтових енергоносіїв. А це породжує не лише економічну, а й політичну залежність держави.
Григорій Миколайович Калетнік зазначив: «Нам потрібно, як країні, яка володіє величезним потенціалом сировинної бази для виробництва біологічних видів палива, взамін нафтовим, займатись цим стратегічно. Для прикладу можна взяти Бразилію, яка з імпортозалежної перетворилась на країну, яка забезпечила свої потреби в нафтопродуктах біопаливами і в даний час не закупляє жодного бареля нафти. Виробництво рідких біопалив з біомаси вирішило проблему не тільки енергетичної безпеки, а і стабілізувало діяльність аграрного сектору економіки. Це для України є теж актуальним, особливо для бурякоцукрової галузі.»
Дискусії, які ведуться в суспільстві стосовно доцільності використання сільськогосподарської сировини на виробництво енергоносіїв в умовах 
дефіциту продовольства у деяких країнах, дуже палкі набирають обертів. Для України має бути за приклад США, які щорічно переробляють більше 135 млн. тонн кукурудзи на біоетанол, вирішуючи таким чином дефіцит нафтопродуктів.
