Не висохнуть материнські сльози та не вщухне біль втрати, пам'ять про Женю не згасає
Повернутися

22 травня за дорученням народного депутата України VII скликання, президента Вінницького національного аграрного університету Григорія Калетніка відвідали родину Євгена Біди у с.Кантелина Іллінецького району Вінницької області. Сьогодні пройшов уже рік як Жені нема поруч із нами. 

Він проходив строкову службу у Одесі мотострілком, закінчив ПТУ № 7, працював в охоронній службі у Вінниці. 9 квітня 2014 р. покинув домівку, рідних, друзів і записався в лави добровольців. Спочатку був в учебці у Володимир-Волинському, а потім його направили в Донецьк. 

22 травня минулого року о 6 годині ранку біля Волновахи та Рубіжного Донецької області обірвалось життя 22-річного юнака. Пам’ятаю, як під час одного з відвідин сім’ї, мати Жені, Лариса розповіла, що в той день вранці прилетіла до них голубка, була дуже стривожена і тулилась до рук. Чоловік її заніс у хату, думав, що вона поранена, але вона була не ушкоджена. Материнське серце відчуває, що то була душа синочка, який прийшов попрощатись із рідними і близькими... Голубка буде і на пам’ятнику на могилі солдата, який встановлять після роковин. 

Під час неодноразових відвідин родини, Григорій Миколайович підтримував сім’ю і пообіцяв допомогти у виготовленні та встановленні пам’ятника. Сьогодні його помічники передали матері бійця 20 тис.грн.

Не висохнуть материнські сльози та не вщухне біль втрати, пам'ять про Женю не згасає… У рідній школі встановили пам’ятну дошку, облаштували стенди, на яких портрет Жені розташований із загиблими випускниками школи у Афганській війні. Поповнюється колекція стінгазет із фото воїнів АТО – односельчан Жені. А випускники школи присвячують рядки патріоту:

Женя, ми знаєм, ти прийдеш весною,

Дощем на подвір’я своє упадеш.

Вранці на травах ти станеш росою,

Вітром сльозинку з очей забереш.

На мамині руки морщинкою ляжеш,

А татові в серці залишиш ти шрам,

Братові шлях у житті ти покажеш,

Він знатиме завжди, що є ти десь там.

Запах твій приносити будуть нам квіти,

Твій голос почуєм, як спів солов’я.

Ми знаєм, таких вже немає на світі.

Он зірочка в небі горить вже твоя.