27 червня 2012 року народний депутат України Григорій Калетнік взяв участь у святкуванні 100-річчя Турбівської міської лікарні, що в Липовецькому районі на Вінниччині. Він привітав мешканців селища із славною датою, спільно з представниками Липовецької райдержадміністрації і органами місцевого самоврядування, відкрив меморіальну дошку на честь засновника лікарні Сергія Верхратського. На сьогоднішній день Турбівська лікарня обслуговує 12 тисяч населення, як міського типу, так і сільського, які постійно потребують як невідкладної так і планової медичної допомоги.
Неможливо перерахувати всіх працівників лікарні, які працювали на протязі 100 років. Сьогодні на святі присутні шановні ветерани медицини, пенсіонери. За вашими плечима тдудове життя з проблемами та болем, і з радостями та великими справами, з безцінним досвідом.
Під час свого виступу Григорій Миколайович наголосив, що не допустить закриття такої історичної, висококваліфікованої лікарні та докладе максимум зусиль для подальшого розвитку сучасного медичного обслуговування на селі. Також Калетнік Г.М. заявив, що докладе максимум зусиль для будівництва нової школи у смт. Турбів.
Історична довідка Турбівської міської лікарні
Турбівська лікарня була побудована в 1912 році Київським земством за найновішим зразком земських дільничних лікарень.
У 1922 році головним лікарем Турбівської лікарні був призначений Сергій Аврамович Верхратський – випускник медичного факультету Одеського університету, який вивів лікарню до рівня передових у вінницькій області. На базі лікарні проводилися обласні семінари та конференції. Працюючи головним лікарем з 1922 по 1939 роки Сергій Аврамович Верхратський займався науковою роботою, цікавився історією нашого краю. У 1941 – 1945 роках Сергій Аврамович Верхратський – головний хірург евакогоспіталю, 1946 – 1968 роках – завкафедрою госпітальної хірургії Івано-Франківського медичного університету, доктор медичних наук, професор, автор 86 наукових праць, автор підручника «Історія медицини», нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної зірки і орденом Великої Вітчизняної війни 1 ступеня.
